Людина, що прийшла надто рано - Сторінка 6

- Пол Вільям Андерсон -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

Я дав їй вилити душу, а потім поклав руки на плечі й сказав:

— Тільки заради нашого дому. Дім і сім'я священні. Чоловіки вмирають, жінки плачуть, але поки існує рід, наші імена пам'ятатимуть. Хіба ти маєш право заради своєї примхи вимагати смерті десятка людей?

Довго стояла вона мовчки, і яка була її відповідь, я й до сьогодні не знаю. Але гут заговорив Джеральд.

— Так, — промовив він. — Мабуть, ти правий, Оспаче... правий згідно з законами вашої доби. Це не моя доба.

Він потиснув мені руку, потім Хельгі, торкнувся губами щоки Торгунни, повернувся и рушив у морок.

Потім, як я чув, він обробляв землю в Торвальда Хольсона, орендаря Хемпбек Хелла, але не розповів йому про те, що сталося. Напевне, Джеральд сподівався, що про нього забудуть, а тим часом йому пощастить пробратися на схід. Але тут пішли чутки. Я пам'ятаю, як він хвастав, що в Сполучених Штатах люди можуть розмовляти один з одним з різних кінців землі. А дивлячись, як ми живемо в своїх відлюдних садибах, він, певно, й уявити не міг, як швидко в нас поширюються чутки. Син Торвальда Хрольф прийшов про щось побалакати з Брендом — Тюленячим Чоботом і, звичайно, згадав про чужинця. Незабаром уся західна частина острова знала про цю історію.

Якби Джеральд знав, що йому треба в першій же садибі, де він зупинився, розповісти про подію, то був би в безпеці, на крайній випадок до зібрання Тінга, бо Яльмар і його син — люди розсудливі й ніколи не вб'ють людини, котра перебуває під охороною закону. А він приховав усе, й це утвердило його як убивцю, поставило поза законом. Яльмар зі своєю ріднею приїхав до Хемпбека Хелла й, гукнувши Джеральда, наказав йому вийти з будинку. З пістолетом Джеральд пробився до горбів. Вороги кинулися за ним. Кілька чоловік було поранено, один убитий, і за цю смерть теж належала відплата. Джеральд, напевно, гадав, що незвичайність його зброї налякає їх. Він, мабуть, не знав, що кожен умирає тільки тоді, коли йому на роду записано, не раніше й не пізніше, тому немає чого боятися смерті.

Кінець кінцем, коли його оточили, пістолет раптом чомусь замовк. Він схопив меча вбитого й так мужньо боронився, що Ульф Яльмарсон кульгає дотепер. Він тримався хоробро, це визнавали навіть його вороги. Вони, напевне, всі чаклуни там, у Сполучених Штатах, але хоробрості їм не позичати.

Коли з ним покінчили, тіло його притягли назад. І щоб дух його не блукав по господах — адже він, напевно, теж був чаклун, — тіло спалили і всі його речі поклали на вогнище разом з ним. Тоді я й позбувся ножа, котрого він мені подарував. Могила, де поховано його останки, он там, побіля болота, на північ звідси, й люди обминають те місце, хоч дух його жодного разу не з'являвся. А тепер, опісля того всього, що сталося, про нього все більше забувають...

Ось і вся історія, жрече, все, що я бачив і чув. Більшість людей вважає, що Джеральд Семсон був божевільний, але сам я вірю: він справді прийшов до нас з іншої доби, й прокляття його було в тому, що він прийшов надто рано. Не можна жати, коли жниво не визріло. А я дивлюсь у майбутнє, в те саме майбутнє, що настане через тисячу літ, коли люди літатимуть у повітрі, їздитимуть у візках без коней і нищитимуть одним ударом цілі міста, й думаю про тодішню Ісландію й про молодих людей із Сполучених Штатів, які прийдуть у нашу країну того року, коли нам загрожуватиме кінець світу. Можливо, хтось із них, блукаючи вересовими полями, побачить могилу й подумає: який стародавній воїн похований тут? І, може, йому навіть забажається перекинутися в ті далекі часи, коли жив той воїн і коли люди були вільні...

----------

1. Великі Морози — в ісландському віруванні адекватні християнському "кінцеві світу", який провіщали церковники на 1000-й рік.

2. Керл — у давній Ісландії вільний селянин, що не мав власного господарства. Керли часто йшли в найми.

3. Military Police — військова поліція (англ.).

4. Берсерк — лютий воїн з припадками божевілля. Стародавні скандінави вірили у невразливість берсерка.

5. Тор — у скандінавській міфології бог-громовержець, озброєний кам'яною сокирою; заступник хліборобства.

6. Лейф Ейріксон, або, як його прозвали Лейф-Щасливчик, — скандінавський вікінг, що здійснив на кінець X століття пла-вання до берегів американського континенту. У відкритій ним країні ріс дикий виноград, і тому їй дали назву Вінланд.

7. Б'ярні Херюльфсон — норвезький вікінг. 985 року, коли він плив у Гренландію, вітром і течією його знесло до далекої, вкритої лісом землі, яку історики ототожнюють з материком Північної Америки.

8. Тінг — у скандінавській Ісландії зібрання, на якому вирішували всі спірні питання в межах округи, на відміну від щорічного Альтинга — зборів "наймудріших людей країни".

9. Один — у міфології давніх скандінавів верховний бог, творець роду людського и усього сущого, воїн, мудрець і суддя, а також заступ-ник мореплавства и торгівлі.

10. Ярл — незалежний від короля феодал. Звідси англійське слово "earl" — "граф".

11. Тролі — у скандінавських повір'ях — надприродні істоти (карлик, велетень, відьма), як правило, ворожі людям.

12. Один з предків моєї матері бродяга... (спотворене англ.).

13. Хольмганг (ісл.) — поєдинок.