Малий і Карлсон, що живе на даху - Сторінка 14

- Астрід Ліндгрен -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

Але я цього не певний, бо вона вважає, що я найкращий у світі онук.

— Ти справді найкращий у світі онук? — запитав Малий.

— Звісно! А хто ж іще? Хіба ти можеш назвати когось іншого? — сказав Карлсон.

Та ось він покрутив за ґудзика на животі, приблизно проти пупа, і моторчик загудів.

— Коли я повернуся, ми з'їмо ще багато, багато тортів! Адже від торта не товстішають! — гукнув він.— Гей-гоп, Малий!

— Гей-гоп, Карлсоне! — гукнув у відповідь Малий. І Карлсон полетів.

Проте в маленькому кошику коло ліжка Малого солодко спав Бімбо. Малий нахилився над ним і ніжно погладив його по голові засмаглою рукою.

— Бімбо, завтра ми поїдемо до бабусі,— сказав він.— На добраніч, Бімбо! Спи спокійно, Бімбо!