Муза - Сторінка 2

- Іван Бунін -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

– Якщо хочете стріляти, то стріляйте не в нього, а в мене.

І сіла на другий диван, навпроти.

Я подивився на її валянки, на коліна під сірою спідницею, — все добре було видно у золотистому світлі, що падало з вікна, — хотів крикнути: "Я не можу жити без тебе, за одні ці коліна, за спідницю, за валянки готовий віддати життя!"

— Справа ясна і закінчена, — сказала вона. – Сцени даремні.

— Ви дивовижно жорстокі, — через силу вимовив я.

— Дай мені цигарку, — сказала вона Завистовському.

Він боязко сунувся до неї, простягнув портсигар, став шукати по кишенях сірники…

— Ви зі мною говорите вже на ви, — задихаючись, сказав я, — ви могли б хоч при мені не говорити з ним на ти.

— Чому? – спитала вона, піднявши брови, і тримаючи на відстані цигарку.

Серце в мене стукало вже у горлі, било у скроні. Я підвівся і, похитуючись, пішов геть.

17.10.38