Ночівля Франсуа Війона - Сторінка 5

І ви вважаєте, що я не маю честі! Та хай Бог мене милує! Старий підніс правицю.

— Я вам скажу, хто ви такий, — ознаймив він. — Ви розбійник, чоловіче, нахабний і зухвалий розбишака й волоцюга. Я провів з вами тільки годину. Але, повірте, я відчуваю, як мене це зганьбило! А ви сиділи за моїм столом, їли й пили. А тепер мене вже нудить від вас. Уже світає, і пора нічній пташці на своє сідало. Ви підете попереду, чи за мною?

— Як ваша ласка, — відказав поет, підводячись. — Щодо вашої порядності я не маю сумніву. — Він у задумі допив з келиха. — Але я хотів би сказати те саме й про ваш розум, — додав він, постукавши себе пальцями по лобі. — Хоча вік своє робить. Мозок твердий стає і негнучкий.

Старий з почуття самоповаги рушив перший; Війон ступав ззаду, застромивши пальці за пояс і насвистуючи.

— Хай Бог має вас у своїй ласці, — сказав на порозі власник Бризету.

— Прощавайте, татусю, — відказав Війон, позіхнувши. — Щиро дякую за холодну баранину.

Двері зачинилися за ним. Над білими дахами сходив світанок. За студеним і незатишним ранком мав настати такий самий день. Війон зупинився серед вулиці й задоволено потягнувся всім тілом.

"Ну й тупий же стариган, — подумалось йому. — Але цікаво, скільки можуть коштувати оті його келихи?"

Примітки

(344) Генріх П'ятий англійський помер у Венсенні невдовзі по тому, як завоював Францію — 1420 р. англійський король Генріх V за умовами мирного договору після Столітньої війни став регентом Франції, а через два роки помер.

(350) Баї — у середньовічній Франції — представник короля з певними юридичними й військовими повноваженнями.

(351) Канцона, балада, ле, віреле, рондо — поширені віршові форми в давньофранцузькій поезії.