Паломництво на Землю - Сторінка 3

- Роберт Шеклі -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

Ми завжди застосовуємо темний морський берег, божевільний місяць, блідий світанок...

— Отже, її можна змусити покохати кого завгодно? —повільно промовив Саймон.

— Можна переконати покохати кого завгодно, — виправив містер Тейт.

— Господи, як же вона погодилася на цю жахливу роботу? — запитав Саймон.

— Як і всі. Прийшла й підписала контракт. Ця робота дуже добре оплачується, а після завершення терміну дії контракту ми повертаємо їй первинну індивідуальність. Без жодних змін. Але чому ви називаєте цю роботу жахливою? У коханні немає нічого непристойного.

— Це було не кохання! — вигукнув Саймон.

— Ні, кохання, справжнє кохання! Товар без підробки! Неупереджені наукові фірми провели якісний аналіз і порівняли його з природним почуттям. Усі перевірки показали, що наше кохання глибше, пристрасніше, палкіше й повніше.

Саймон замружився, потім розплющив очі й сказав:

— Послухайте. Мені начхати на ваш науковий аналіз. Я кохаю її, вона кохає мене, решта не має ніякого значення. Дозвольте мені поговорити з нею! Я хочу з нею одружитися!

Від відрази, містер Тейт наморщив ніс.

— Годі вам, молодий чоловіче! Ви хочете одружитися з такою дівчиною! Якщо ваша мета — шлюб, то такими справами ми теж займаємося. Я можу влаштувати вам ідилічне одруження за коханням майже з першого погляду на гарантовано незайманій дівчині, обстеженій чиновником урядового нагляду...

— Ні! Я кохаю Пені! Дозвольте мені хоч поговорити з нею!

— Це абсолютно неможливо, — сказав містер Тейт.

— Чому?

Містер Тейт натиснув кнопку на своєму столі.

— Що це ви вигадали? Ми вже стерли попереднє втілення. Пені зараз кохає когось іншого.

Аж тепер Саймон зрозумів. Він усвідомив, що в цей момент Пені дивиться на іншого чоловіка з тією самою пристрастю, яку пізнав він сам, і відчуває до іншого чоловіка те саме повне й безмежне кохання, яке неупереджені наукові фірми визнали сильнішим, ніж старомодний, комерційно невигідний природний відбір, і перебуває зараз на тому самому темному морському узбережжі, про яке згадано в рекламній брошурі...

Він кинувся на містера Тейта, намагаючись його задушити, але два дужих охоронці миттю увірвалися до кімнати, схопили його й повели до дверей.

— Пам'ятайте! — крикнув йому навздогін Тейт. Це в жодному разі не знецінює того, що ви пережили!

Попри все своє роздратування, Саймон розумів, що Тейт сказав правду.

Потім він опинився на вулиці.

Спершу в нього було лише одне бажання — тікати з Землі, де комерційних недоречностей більше, ніж може дозволити собі нормальна людина. Він крокував дуже швидко, і йому здавалося, що його Пені йшла поруч, а її обличчя світилося від любові до нього, і до нього, і до нього, і до тебе, і до тебе.

— Спробуйте щастя, — запропонував завідувач тиру.

— Ану поставте їх рядочком! — сказав Альфред Саймон. — Де ваш автомат?