Перікл, цар Тірський - Сторінка 11
- Вільям Шекспір -
Каншин, П. Козлов та ін. Українською мовою п'єсу перекладено вперше.
ПРИМІТКИ ДО "ПЕРІКЛА, ЦАРЯ ТІРСЬКОГО"
С. 89. Джон Гауер (бл. 1330-1408)-англійський поет родом з Кента, сучасник Чосера. Автор збірки віршованих оповідей "Визнання закоханого" ("Confessio Amantis"), в якій наведено й розповідь про пригоди Перікла. Початок першого монологу Гауера побудовано за принципом епічного зачину стародавнього оповідача.
С. 90. Антіохія — місто в Південній Туреччині, розташоване на річці Оронт. Засноване в 300 р. до н. є. Селевком Нікатором, полководцем Александра Великого. Важливий економічний і культурний центр на Стародавньому Сході. З XVI ст.— Антакія.
С. 91. Tip — фінікійське місто, відоме виробництвом пурпуру, важливий торговий центр. Територія сучасного Лівану. Луціна (Люціна) — давньоримська богиня, покровителька шлюбу. Найчастіше Луціну ототожнювали з Юноною. На її честь 1 березня святкували жіноче свято — матроналії. Часом шанували як самостійне божество або ототожнювали також з Діаною. Грації — в античній міфології богині краси та жіночої принадності. Переносно: красуні. С. 92. Перед тобою — красна Гесперіда Із золотим плодом, та небезпечним...— Гесперіди (гр. міф.) — дочки титана Атланта і німфи Гесперіди. Далеко на Заході, в чарівному саду Гесперід, росла яблуня, яка родила золоті плоди. Сад охороняв вогнедишний дракон Ладон. Викрадання золотих яблук із саду Гесперід — одинадцятий подвиг Геракла.
С. 93. "Хоч не гадюка, не змія, Та плоттю матері годуюсь я".— За часів Шекспіра вважали, що коли гадюка народжується, вона прогризає тіло своєї матері. Це помилкове твердження зустрічається ще в творах античних уче-ннх, наприклад, Геродота. Якби твоїх, чарівна скрипко, струн Законно хтось торкнувся, то боги Заслухались би музики тієї.— Типове для Шекспіра порівняння внутрішньої довершеності людини з музикальною гармонією, порушення якої призводить до порушення ладу.
С. 99. Парки (Мойри) — в античній міфології богині людської долі. Парок зображували у вигляді старезних жінок, що прядуть нитку людського жїчтя. Tape — сучасне місто Тарсус в Південній Туреччині. Раніш входило до складу держави хеттів (II тис. до н. є.), з VII ст. до н. є.— до складу Ассірії. Під час археологічних розкопок у Тарсусі було знайдено могили еллінських та римських часів. ...тямущим чоловіком був той, хто на питання, чого він хотів би від владаря, відповів: "Не знати жодної з його таємниць".— Цей анекдот неодноразово наводить Плутарх у своїх творах, особливо докладно — в "Життєписі Деметрія". Шекспір запозичив сюжет, певно, із збірки новел Барнебі Річа "Проїдання з військовим ремеслом", де схожу відповідь дає цареві Лізімаху поет Філіппід.
С. 102. Приязний вид — то найчастіш личина! — У ранніх комедіях Шекспіра неодноразово стверджується єдність зовнішньої і внутрішньої довершеності людини, що є типовим для ренесансної етики. В пізніх творах драматург все частіше відкидає це твердження як помилкове.
С. 103. ...троянський кінь, ущерть набитий Вояцтвом кровожерним та гвалтовним? — Епізод з троянського циклу міфів. На десятому році облоги Трої греки збудували величезного дерев'яного коня, в якому сховалось чимало грецьких воїнів, а самі нібито відпливли додому. Віючі з черева коня вийшли воїни, які відчинили грекам ворота Трої. Переносно: дар ворогу з метою його знищення, обманні дії.
С. 105. Пентаполіс.— У "Періклі" Пентаполіс — це місто, тоді як насправді таке наймення мало об'єднання п'яти міст (Кірена, Аполлонія, Птолс-маїда, Арсіноя та Вереніка), розташованих у Кіренаїці, історичній області в Лівії.
С. 106. Я щоразу, як бачу дельфіна, так і думаю, що мене в море змиє.— За давніми уявленнями, дельфіни провіщають початок шторму на морі. Якщо вони починають стрибати навколо корабля, вважали моряки, скоро розпочнеться буря.
С. 112-113. Клянуся Зевсом... Клянуся Герою...— Співзвучність елятв Перікла і Таїси іменами божественного подружжя передає їх взаємне кохання та провіщає майбутній шлюб героїв.
С. 117. Цінтія (латин.; гр.-Кінфія) — одне з імен богині місяця Діани (Артеміди), яку вважали захисницею цнотливості. Убір Діанин — тут цнотливість.
С. 121. Ось їх уже Нептун гойдає На хвилях легко.— Тобто корабель уже відплив. Нептун (Посейдон) — в античній міфології бог моря.
С. 126. Ефес — давньогрецьке місто па південному сході острова Сіцілії,
С. 128. Повіки, що небесні самоцвіти, Утрачені Періклдм, прикривають, Вже розтулили золоту торопку...— Схожий поетичний образ зустрічаємо в "Аркадії" (1598) Ф. Сіднея. Використовує його Шекспір і в "Бурі". Ескулап — латинська форма імені бога-лікаря Асклепія, сипа Аполлоца і Коропідп, дочки флегійського царя Флегія. Асклепій не лише виліковував хворих, а й оживляв померлих.
С. 129. Оце моя Маріна — Я так назвав її, бо народилась Вона у морі...— Маріна давньоримського походження; "маріна" (латин.) — означає "морська".
С. 130. Убір весталки надягну й ніколи Вже втіхи не зазнаю.— Весталка (Гестія)-богиня домашнього вогнища та вогню. Жріші богині Гестії зрікалися шлюбу й повинні були зберігати цнотливість.
С. 131. Венерина голубка біла...— Схожий поетичний образ зустрічаємо в трагедії "Ромео і Джульєтта". Див. монолог Ромео ("Вона ж між н:іх — голубка між галками", І, 5).
C. 133. Й життя для мене— буря невгамовна...— Сталий мотив бурі, як порушення внутрішньої та зовнішньої гармонії в житті людини, набуває особливого поширення в творчості Шекспіра XVII ст. ("Король Лір", "Пе-рікл", "Буря").
С. 135. Ці лобурі — Вальдесові пірати.— Педро де Вальдес — один з адміралів іспанської Непереможної Армади (1588). Шекспір запозичив це ім'я для свого персонажа-нірата. Своєрідне відображення тогочасного загострення іспано-англійських відносин, до чого спричинилась конкуренція Англії та Іспанії в морській торгівлі. Мітілена — місто на острові Лесбос.
С. 138. Бубоньє — ім'я героя походить від французького слова, яке означає венеричну хворобу.
С. 139. ...грім так не будить сонних вугрів...— За часів Шекспіра вважали, що вугри під час грози залишають свої нори в баговинні.
С. 141. Ти — гарпія, о жінко...— Гарпія (ант. міф.)-крилате чудовисько з жіночою головою. Переносно: люта, сварлива жінка.
С. 142. Я Фетідину хрещеницю...— В давньогрецькій міфології Фе-тіда — богиня моря. Народжену на кораблі Маріну можна назвати її хрещеницею.
С. 143. ...вона б і з нього пуританина зробила.— Жартівливі натяки на релігійну обмеженість та фанатизм пуритан — традиційний мотив в творчості Шекспіра ("Дванадцята ніч", "Кінець діло хвалить", "Зимова казка" тощо).
С. 149. А голка... З природою змагаючись, гаптує Бруньки...— Наслідувати природу для мислителів Відродження означало виявляти розумність і красу єства. Це — одне з провідних тверджень епохи. Особливо яскраво відтворене в трактатах Леонардо да Вінчі.
С. 152. Маріна співає.— Пісню Маріни подає Л. Туайн і (з невеликими відхиленнями) Уїлкінс.
С. 154. Ти ж бо — мов подоба Терпіння...— В поетичному арсеналі Шекспіра статуя майже завжди є символом нерухомості і скорботи.
С. 157, Це музика небесних сфер! Маріно, Прислухайся! — За уявленнями давніх філософів кожну планету нібито оточено кільцем (її сферою). Коли планети обертаються, лунає гармонійна музика сфер. Цей образ зустрічається у "Венеціанському купці", "Дванадцятій ночі" тощо. Діано, о богине срібнолука! — Діана в римській міфології богиня місяця. З цього .її дефініція: "срібляста" як місячне сяйво.
С. 161. Нехай зорею він на небі стане! — За уявленнями давніх греків та римлян, боги інколи перетворюють своїх улюбленців після їх смерті в зірки. Зірками стали, наприклад, дочки титана Атланта Плеяди, Персей та Андромеда тощо.
ПРИМІТКИ ДО "ПЕРІКЛА, ЦАРЯ ТІРСЬКОГО"
С. 89. Джон Гауер (бл. 1330-1408)-англійський поет родом з Кента, сучасник Чосера. Автор збірки віршованих оповідей "Визнання закоханого" ("Confessio Amantis"), в якій наведено й розповідь про пригоди Перікла. Початок першого монологу Гауера побудовано за принципом епічного зачину стародавнього оповідача.
С. 90. Антіохія — місто в Південній Туреччині, розташоване на річці Оронт. Засноване в 300 р. до н. є. Селевком Нікатором, полководцем Александра Великого. Важливий економічний і культурний центр на Стародавньому Сході. З XVI ст.— Антакія.
С. 91. Tip — фінікійське місто, відоме виробництвом пурпуру, важливий торговий центр. Територія сучасного Лівану. Луціна (Люціна) — давньоримська богиня, покровителька шлюбу. Найчастіше Луціну ототожнювали з Юноною. На її честь 1 березня святкували жіноче свято — матроналії. Часом шанували як самостійне божество або ототожнювали також з Діаною. Грації — в античній міфології богині краси та жіночої принадності. Переносно: красуні. С. 92. Перед тобою — красна Гесперіда Із золотим плодом, та небезпечним...— Гесперіди (гр. міф.) — дочки титана Атланта і німфи Гесперіди. Далеко на Заході, в чарівному саду Гесперід, росла яблуня, яка родила золоті плоди. Сад охороняв вогнедишний дракон Ладон. Викрадання золотих яблук із саду Гесперід — одинадцятий подвиг Геракла.
С. 93. "Хоч не гадюка, не змія, Та плоттю матері годуюсь я".— За часів Шекспіра вважали, що коли гадюка народжується, вона прогризає тіло своєї матері. Це помилкове твердження зустрічається ще в творах античних уче-ннх, наприклад, Геродота. Якби твоїх, чарівна скрипко, струн Законно хтось торкнувся, то боги Заслухались би музики тієї.— Типове для Шекспіра порівняння внутрішньої довершеності людини з музикальною гармонією, порушення якої призводить до порушення ладу.
С. 99. Парки (Мойри) — в античній міфології богині людської долі. Парок зображували у вигляді старезних жінок, що прядуть нитку людського жїчтя. Tape — сучасне місто Тарсус в Південній Туреччині. Раніш входило до складу держави хеттів (II тис. до н. є.), з VII ст. до н. є.— до складу Ассірії. Під час археологічних розкопок у Тарсусі було знайдено могили еллінських та римських часів. ...тямущим чоловіком був той, хто на питання, чого він хотів би від владаря, відповів: "Не знати жодної з його таємниць".— Цей анекдот неодноразово наводить Плутарх у своїх творах, особливо докладно — в "Життєписі Деметрія". Шекспір запозичив сюжет, певно, із збірки новел Барнебі Річа "Проїдання з військовим ремеслом", де схожу відповідь дає цареві Лізімаху поет Філіппід.
С. 102. Приязний вид — то найчастіш личина! — У ранніх комедіях Шекспіра неодноразово стверджується єдність зовнішньої і внутрішньої довершеності людини, що є типовим для ренесансної етики. В пізніх творах драматург все частіше відкидає це твердження як помилкове.
С. 103. ...троянський кінь, ущерть набитий Вояцтвом кровожерним та гвалтовним? — Епізод з троянського циклу міфів. На десятому році облоги Трої греки збудували величезного дерев'яного коня, в якому сховалось чимало грецьких воїнів, а самі нібито відпливли додому. Віючі з черева коня вийшли воїни, які відчинили грекам ворота Трої. Переносно: дар ворогу з метою його знищення, обманні дії.
С. 105. Пентаполіс.— У "Періклі" Пентаполіс — це місто, тоді як насправді таке наймення мало об'єднання п'яти міст (Кірена, Аполлонія, Птолс-маїда, Арсіноя та Вереніка), розташованих у Кіренаїці, історичній області в Лівії.
С. 106. Я щоразу, як бачу дельфіна, так і думаю, що мене в море змиє.— За давніми уявленнями, дельфіни провіщають початок шторму на морі. Якщо вони починають стрибати навколо корабля, вважали моряки, скоро розпочнеться буря.
С. 112-113. Клянуся Зевсом... Клянуся Герою...— Співзвучність елятв Перікла і Таїси іменами божественного подружжя передає їх взаємне кохання та провіщає майбутній шлюб героїв.
С. 117. Цінтія (латин.; гр.-Кінфія) — одне з імен богині місяця Діани (Артеміди), яку вважали захисницею цнотливості. Убір Діанин — тут цнотливість.
С. 121. Ось їх уже Нептун гойдає На хвилях легко.— Тобто корабель уже відплив. Нептун (Посейдон) — в античній міфології бог моря.
С. 126. Ефес — давньогрецьке місто па південному сході острова Сіцілії,
С. 128. Повіки, що небесні самоцвіти, Утрачені Періклдм, прикривають, Вже розтулили золоту торопку...— Схожий поетичний образ зустрічаємо в "Аркадії" (1598) Ф. Сіднея. Використовує його Шекспір і в "Бурі". Ескулап — латинська форма імені бога-лікаря Асклепія, сипа Аполлоца і Коропідп, дочки флегійського царя Флегія. Асклепій не лише виліковував хворих, а й оживляв померлих.
С. 129. Оце моя Маріна — Я так назвав її, бо народилась Вона у морі...— Маріна давньоримського походження; "маріна" (латин.) — означає "морська".
С. 130. Убір весталки надягну й ніколи Вже втіхи не зазнаю.— Весталка (Гестія)-богиня домашнього вогнища та вогню. Жріші богині Гестії зрікалися шлюбу й повинні були зберігати цнотливість.
С. 131. Венерина голубка біла...— Схожий поетичний образ зустрічаємо в трагедії "Ромео і Джульєтта". Див. монолог Ромео ("Вона ж між н:іх — голубка між галками", І, 5).
C. 133. Й життя для мене— буря невгамовна...— Сталий мотив бурі, як порушення внутрішньої та зовнішньої гармонії в житті людини, набуває особливого поширення в творчості Шекспіра XVII ст. ("Король Лір", "Пе-рікл", "Буря").
С. 135. Ці лобурі — Вальдесові пірати.— Педро де Вальдес — один з адміралів іспанської Непереможної Армади (1588). Шекспір запозичив це ім'я для свого персонажа-нірата. Своєрідне відображення тогочасного загострення іспано-англійських відносин, до чого спричинилась конкуренція Англії та Іспанії в морській торгівлі. Мітілена — місто на острові Лесбос.
С. 138. Бубоньє — ім'я героя походить від французького слова, яке означає венеричну хворобу.
С. 139. ...грім так не будить сонних вугрів...— За часів Шекспіра вважали, що вугри під час грози залишають свої нори в баговинні.
С. 141. Ти — гарпія, о жінко...— Гарпія (ант. міф.)-крилате чудовисько з жіночою головою. Переносно: люта, сварлива жінка.
С. 142. Я Фетідину хрещеницю...— В давньогрецькій міфології Фе-тіда — богиня моря. Народжену на кораблі Маріну можна назвати її хрещеницею.
С. 143. ...вона б і з нього пуританина зробила.— Жартівливі натяки на релігійну обмеженість та фанатизм пуритан — традиційний мотив в творчості Шекспіра ("Дванадцята ніч", "Кінець діло хвалить", "Зимова казка" тощо).
С. 149. А голка... З природою змагаючись, гаптує Бруньки...— Наслідувати природу для мислителів Відродження означало виявляти розумність і красу єства. Це — одне з провідних тверджень епохи. Особливо яскраво відтворене в трактатах Леонардо да Вінчі.
С. 152. Маріна співає.— Пісню Маріни подає Л. Туайн і (з невеликими відхиленнями) Уїлкінс.
С. 154. Ти ж бо — мов подоба Терпіння...— В поетичному арсеналі Шекспіра статуя майже завжди є символом нерухомості і скорботи.
С. 157, Це музика небесних сфер! Маріно, Прислухайся! — За уявленнями давніх філософів кожну планету нібито оточено кільцем (її сферою). Коли планети обертаються, лунає гармонійна музика сфер. Цей образ зустрічається у "Венеціанському купці", "Дванадцятій ночі" тощо. Діано, о богине срібнолука! — Діана в римській міфології богиня місяця. З цього .її дефініція: "срібляста" як місячне сяйво.
С. 161. Нехай зорею він на небі стане! — За уявленнями давніх греків та римлян, боги інколи перетворюють своїх улюбленців після їх смерті в зірки. Зірками стали, наприклад, дочки титана Атланта Плеяди, Персей та Андромеда тощо.