Прощавай це все - Сторінка 3

- Джоан Дідіон -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

Багато наших знайомих у Нью-Йорку вважають це дивацькою витівкою і, власне, кажуть нам це в очі. І немає прийнятної, немає адекватної відповіді на це, і тому ми даємо заздалегідь відомі, стандартні відповіді, відповіді, які дають всі. Я кажу, як важко нам було би "дозволити" собі жити в Нью-Йорку в цей момент, про те, що нам потрібний "простір". Я ж маю на увазі, що я була дуже молодою у Нью-Йорку, і в якийсь момент золотий ритм було втрачено, а я більше не молода. Останнього разу я була у Нью-Йорку холодного січня, всі були хворі й втомлені. Багато з моїх старих знайомих переїхали в Даллас, або присіли на антабус, або купили ферму в Нью-Гемпширі. Ми пробули десять днів, а потім взяли квитки на денний рейс до Лос-Анджелеса, і дорогою з летовища додому тої ночі я бачила місяць над Тихим океаном, повітря пахло жасмином, і ми обоє знали, що більше немає сенсу тримати помешкання, яке ми все ще винаймали у Нью-Йорку. Були роки, коли я називала Лос-Анджелес узбережжям, але, здається, це було так давно.