Роман про Трістана та Ізольду - Сторінка 22

- Автор Невідомий -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

Округа, що її король давав своєму васалові для правління, звалась леном, чи феодом. За свій лен васал був зобов'язаний слугувати сюзеренові збройно і підтримувати у певних випадках матеріально.

3 Маршал — слово німецького походження, визначало спочатку "конюший". Згодом маршал стає придворним чином (гофмаршал) та військовим (фельдмаршал).

4 Трістан — від французького "Ігізіе" — сумний. Але це тлумачення неправильне, бо ім'я Трістан — походження кельтського, а не французького.

5 Уельс — крайня західна частина середньої Англії, країна дика й малоприступна, вона була за притулок кельтському населенню та їх мові від англосаксонських утисків. Кельтська мова там збереглась до недавніх часів. Жонглер — французька назва скоморохів та мандрівних співців, що виконували різні твори поетів (епічні пісні, фаб-льо), але ж були й фокусниками, лікарями тощо.

6 У Бретані (крайній північно-західній частині Франції) ще й досі збереглась кельтська мова.

7 Р о т — старовинний струнний інструмент.

8 Сенешаль — спочатку старший слуга, що керував господарством (дворецький), потім, як і маршал, придворний чин. [183]

9 У середньовіччі — дорогоцінний камінь, що мав чарівну силу. Називали карбункулом також рубін.

10 Тавлеї — шашки.

11 Гриф — міфічна, як і дракон, тварина, що ніби мала тіло лева, голову та крила орлячі, конячі вуха та спину, вкриту риб'ячими пливцями.

12 Спроба вбачати у цьому натяк на давню давнину, коли через примітивний будинок дійсно могла проходити вода, навряд чи справедлива. Простіш відносити цю рису на певну недоладність оповідання, гак само як і те, що Трістан так легко дістається до замку, оточеного високими мурами.

13 Оріон — сузір я, Люцифер — поетична назва зірки Венери, також — ранішня зірка.

14 Король Артур з Уельсу відіграє у кельтському народному епосі ту ж саму роль, що князь Володимир у билинах, а Карл Великий у французькому епосі. Він улюблений герой боротьби за національну кельтську незалежність проти англосаксів, а згодом його двір стає центром, де збираються найкращі рицарі,— отже, і звичайним місцем дії рицарських романів.

15 День є — найдрібніша французька (колишня) монета.

16 Старовинна монета, що дорівнювалась вагою півфунтові срібла. Отже, для того часу, сума значна. .

17 Льє — міра довжини, близько 4,5 кілометра.

18 Фризія — країна вздовж узбережжя Північного моря; частина її відійшла тепер до Голландії, частина до Німеччини.

19 Король Артур — див. примітку 14. Говен, сенешаль Ке та ін.— відомі з численних рицарських романів, так зв. "круглого стола", персонажі, постійно зв'язані з іменем короля Артура, при дворі якого відіграють значну роль.

20 Пілігрим — прочанин, "каліка-перехожий".

21 Нікея — місто у Малій Азії, колись знане своїми виробами з шовку.

22 Поема описує один з тих "божих судів", що були часто вживані за часів середньовіччя. Вважалось, що людина, цілком неповинна, може завжди, з божою допомогою, витримати гаряче залізо у руці, ходити босоніж через багаття, випливти з води із зв'язаними руками і т, ін. Звичай цей, проте, має ще дохристиянське походження.

23 Гурон чи Гірон — герой втраченої середньовічної поеми (може, Марії Французької) чи так зв. л є (lais) на тему, зазначену в тексті. Тему цю потім розроблено у старофранцузькому романі "Chastelain de Coucy", біографії провансальського трубадура Гільєма де Кабестань, у "Декамероні" (IV, 9) Боккаччо та інших середньовічних творах.

24 Цей епізсгд, що в ньому нерозлучність Трістана з Ізольдою символізується тісним єднанням двох рослин, став славетним через окрему невеличку поему (чи так зв. л є) поетеси Марії Французької (близько 1165 року) під назвою "Козячий лист" (Chevrefeuille).

25 Менестрелі —спочату нижчі служники у замку, потім жонглери (див. прим. 5), що служили у замку, нарешті, жонглери взагалі. Істотної різниці між жонглером та менестрелем нема, хоч становище останнього певніше.

26 Прокажені, яких за часів середньовіччя було дуже багато, поселялись окремо від людських селищ, а коли їм доводилось приходити до якихось осель, вони повинні були попереджати про себе людність торохкавкою чи дзвіночком. [1&5]

27 Безансон — велике місто і фортеця у Франції на кордоні з Ельзасом. Моя — може, Монс — місто у Бельгії.

28 Пуату — провінція центральної Франції, Тур — місто у сусідній з нею провінції Турені.

29 Камергер — придворна посада: людина, що обіймала її, керувала внутрішніми палацовими справами. Віконт — віце-граф, спочатку ніби заступник головного адміністратора країни, потім звичайний титул.

30 Ванти — линви, що притримують корабельну щоглу.

31 Буліні — мотузи, що обтягують парус зсередини.

32 Халцедон — мінерал (сульфат міді), берил-відміна смарагда.