Шамбала Оаза світла - Сторінка 12

Повернувшись у Київ, отець Сергій, якому тоді було не більше тридцяти років, розповів князеві Володимиру легенду про загадкову країну на Сході —Царство Білих Вод, де панують доброчесність і справедливість. То був час, коли руський князь споряджав послів до Візантії та Риму, прагнучи прилучити Русь до християнської цивілізації.

Володимира настільки захопила розповідь про легендарну країну, що 987 року він спорядив і послав велику експедицію на чолі з Сергієм на пошуки цієї азіатської країни. Він виходив з того, що місія може завершитися приблизно за три роки. Проте минули роки й десятиліття, а ніяких звісток від посольства не було, і її сумна доля стала очевидною.

1043 року в Києві з'явився старезний чоловік і заявив, що він і є чернець Сергій, якого Володимир послав шукати Країну Чудес в Азії. Враженим ченцям він повідав дивовижну історію, яка, очевидно, була відповідно записана й збереглася серед християнських містиків у російських монастирях.

Отець Сергій розповів, що наприкінці другого року їхньої виснажливої подорожі на Схід вони вже втратили багато людей і тварин. У пустельній місцевості, яка може бути Казахстаном, караванові тралилася безліч кістяків людей, коней, верблюдів і мулів. Усіх так налякало побачене, що вони навідріз відмовилися йти далі; лише двоє погодилися супроводжувати Сергія. Але і цих двох супутників довелося залишити в одному селі наприкінці третього року, бо вкрай погіршилося їхнє здоров'я. Сам отець Сергій украй виснажився, проте вирішив або продовжити путь, або вмерти.

Чутки серед місцевих жителів у районах, які він проминав, свідчили, що загадкова країна насправді існує. Один провідник, певно, монгол, запевняв його, що знає дорогу в священне царство, яке ще називали Заповідною Землею, Землею білих вод і високих гір. Землею осяяних душ, Землею живого вогню. Землею живих богів і Землею чудес.

Ще через три місяці отець Сергій досяг кордонів Біловоддя —білого озера, вкритого шаром солі. Його останній провідник відмовився іти далі, боячись невидимих стражів снігових гір Руський чернець залишився один, не боячися смерті і вірячи в існування святах людей. Та й надто він був виснажений, аби повернутися назад.

Через кілька днів дороги перед ним раптом постало двоє незнайомців. Він їх розумів, хоча вони розмовляли незнайомою мовою. Потім Сергія відвели в село, де після відпочинку йому дали роботу. Незабаром його переправили в інше селище, де його прийняли, як брата.

Минали місяці й роки. Слов'янський чернець оволодівав усе новими й новими знаннями. Він був безмежно щасливий, що нарешті знайшов терплячих, співчутливих, всевидющих мудреців, що трудилися на благо людства. Самі невидимі, вони знали все, що робиться в зовнішньому світі.

Отець Сергій казав, що багато людей з різних країн марно намагались дістатися сюди. Тут існував закон, за яким лише семеро осіб за століття могли відвідати це місце. Шестеро з них мусили повернутися в мирський світ, отримавши таємні знання. А один залишався, і він не старів, бо час для нього зупинявся.

Ця сага перегукується з оповіддю про царство пресвітера Іоанна, яку я розповім далі. Заповідна земля, або Земля живих богів може бути лише Тібетом, який має такі назви й сьогодні.

Отже, фольклор Давньої Русі засвідчує реальність общини натхненних людей в серці Азії, що зоветься Країною Білих Вод.

Поза сумнівом, це —інша версія переказів про Шамбалу.

7. СВІТЛОНОСЦІ

У попередніх розділах описувалася загублена оаза високої духовної культури. Тепер варто розглянути іншу цікаву можливість, а саме, що цей центр направляв великих реформаторів, аби піднести людство на вищий щабель свідомості.

В Індії таких божественних посланців, що з'являлися певної епохи, називають аватарами. Ці надлюдські істоти переродилися, жертвуючи собою задля спасіння людства. Оскільки всіх месій тут розглянути годі, коротко проаналізуємо лише місії Крішни, Гаутами Будди й Ісуса Христа. А також простежимо їхні зв'язки з обителлю магів.

Є й інші посланці —пророки. І їхні дії скеровують безпосередньо махатми і в певні історичні відтинки стосуються окремих частин світу. Ми вибрали двох пророків —Мойсея й Магомета, аби проілюструвати постійну допомогу оази космічної культури. Спасителі й пророки —невід'ємна частка ідеології минулих віків. Заснування нового світу соціалізму і роль Леніна буде розглянуто окремо.

Усі соціальні чи релігійні рухи, ідеал яких —спільне благо й мир на землі, завжди підтримувались Ієрархією Світла.

Може здатися дивним, що цілковито різні ідеології походять з одного і того самого джерела, але це так. Річ у тому, що кожна доктрина призначена для певної епохи. Коли вчення

спотворюється, воно щезає, аби поступитися місцем динамічнішій і сучаснішій ідеології. Ця істина повинна виховувати в нас терпимість, бо правда має багато облич.

Ми розпочнемо це обговорення з життя Крішни —однієї з найдавніших відомих аватар. Його вчення і нині надихає мільйони індусів і керує їхнім життям. Крішна народився від цнотливої дівчини Девакі в пастушій хижці в прекрасній гімалайській долині біля підніжжя гори Меру, що є іншою назвою Калапи, або Шамбали.

Він любив усіх, навіть хижих звірів, і часто бавився з тигренятами. Коли ж підріс, мудреці почали навчати його, аби пробудити мудрість, яка дрімала в ньому. І от Крішна отримав посвячення біля ніг великого вчителя Гімалаїв і наказ знищити зло на світі. Він вирушив на береги Гангу й Джамни вчити людей, граючи на флейті, щоб пробудити їх від заціпеніння у фізичному світі майї, або ілюзії. Те, чому вчив Крішна, відбито в його діалогах з воїном Арджуною у "Бгагавадгіті": "Душа ніколи не народжувалась, Душа ніколи не перестає існувати". Крішна вважає, що людина розвивається через переродження:

"Багато хто відновився в моєму народженні Арджуно! І в твоєму також! Але я знаю свої попередні життя, а ти ні". Тисячі років тому ці слова сказав Крішна в долині Гангу, аби просвітити народи Індії. Проте, як і дерева, релігії теж усихають і в'януть, коли їх переповнюють забобони. Це передбачив Крішна:

"Людство помиляється через нестямні, затемнені знання".

Крішна напрочуд добре висловив закон аватари:

"Щоразу, коли закон порушується і зростає беззаконня, Я народжуюсь у новому тілі, Щоб захистити праведних, щоб знищити злих, Щоб відновити закон, я час від часу народжуюсь".

Як і в Крішни, народження Гаутами Будди теж пов'язане з ашрамами архатів у Гімалаях. Коли в підніжжі засніжених гір місті Капілавасту в царя Шудгодани і цариці Майї народився син, до палацу прийшли семеро мудреців, аби привітати дитину Сіддгартху. Індійські тексти мовлять, що ці мудреці прибули з країни в Гімалаях. Шістнадцяти років Сіддгартха Гаутама одружився, і в нього народився син. А ще через тринадцять років Сіддгартха залишив сім'ю й палац і став бродячим ченцем, бо не міг довше жити в розкошах, коли довкола розкинувся океан нещастя.

Велика місія Сіддгартхи Гаутами полягала в тому, щоб боротися проти несправедливої кастової системи в Індії і водночас дати світові космічну філософію, першу в історії. Як і всі інші аватари. він був революціонером, бо кинув виклик панівній владі й поставив під сумнів її застарілі поняття.

"Добро породжує добро, а зло породжує зло",-казав царевич, зрікшися трону, щоб шукати осяяння і обдарувати людство духовним світлом.

Коли Сіддгартха Гаутама, сидячи під дикою смоквою, отримав космічне просвітлення і став Буддою, або Просвітленим, він повністю ототожнив себе з безкінечним і вічним Всесвітом. А щоб учні його в майбутньому могли піти його шляхом, він склав для них вісім правил життя, так звану восьмеричну путь: правильна віра, правильне рішення, правильна мова, правильна поведінка, правильне заняття, правильне зусилля правильне споглядання і правильне зосередження. Звільнена від бажань людина може уникнути колеса перероджень і досягти нірвани, обителі миру —вчив Будда.

Є легенда, що допускає подорож Гаутами Будди до Шамбали. В ній мовиться, що він залишив рівнини Індії і два тижні їхав верхи до Гімалаїв. Там він знайшов стежку, якою їхав сім днів, поки досяг мисливської хижі, де старий мисливець мовби чекав на нього. Наступного ранку, коли сонце осяяло сніги Гімалаїв, Гаутама випив меду і до полудня продовжував подорож у супроводі старого, поки обоє опинилися біля річки. Мисливець напнув тятиву лука й послав через річку стрілу, обоє мовчки чекали Потім Вчитель зняв із себе коштовності й віддав старому. Той зробив порух, ніби хотів кинути їх у річку. Раптом від протилежного берега підплив на човні високий чоловік в одязі, обшитому хутром, і попросив Гаутаму їхати з ним. На тому березі вони сіли на коней і почали підніматися на засніжений хребет.

Удосвіта вони спустилися до обителі махатм.

Як і Крішна, Гаутама Будда каже про свої переродження: "Я постійно прибираю різних форм і вдаюся до численних методів, аби порятувати нещасних". Буддійські тексти твердять, що час від часу Будда, учитель богів і людей, народжується, втілений у мудрості й доброті. Сам Будда передбачив пришестя майбутнього Будди на ім'я Майтрея.

Поява Ісуса —інший вияв закону божественного перевтілення, щоб духовно пробудити людство. У час його народження троє, а то й більше магів прийшли зі Сходу привітати його. їх вела провідна зірка, що рухалася в небі. Поява Ісуса вочевидь очікувалася мудрецями. Чи існував зв'язок між тими магами і Шамбалою? Це може підтвердити такий факт. Відомо, що маги дали своїх мітраїчних і маздеїчних богів жерцям давньої тібетської релігії Бон; ті, в свою чергу, заявили, що отримали свою віру від святих Шамбали (див. "Байкал", 1969, No 3).

У чому полягала місія Ісуса? Встановити космополітичний лад у світі, базований на братерській любові й терпимості, коли "нема ні елліна, ні іудея, ні обрізання, ні необрізання, ні варвара, ні скіфа, ні раба, ні вільного" ("Послання Павла до колосян", 3, 11). Його динамічне вчення дало надію знедоленим величезної Римської імперії, що простяглася від Середнього Сходу до Англії. Мільйони рабів і плебеїв відгукнулися на той заклик і заснували широкий рух, що розхитав могутність Римської імперії. Та це вчення не знайшло відгуку серед патриціїв, що мали свою філософську й наукову культуру, запозичену в греків.

Християнство сприяло відміні рабства.

Філон Александрійський у трактаті "Чому кожен добрий —вільний?" стверджує, що ессени, які сповідували містерії, були натхненниками боротьби за визволення перших християн: "Ессени бачили в рабстві наругу над законом природи, яка створила всіх людей вільними".