Слідопит - Сторінка 42

А що Слідопит почував себе впевненіше, ніж його приятель, і був глибоко переконаний у тому, що на хлопця зведено наклеп, він узяв на себе роль ведучого.

— Ми попросили вас сюди, добродію Кепе,— почав Слідопит,— аби запитати вас'ось що: ви часом не помітили чогось незвичайного у поведінці Джаспера сьогодні ввечері?

— Як на прісну воду, добродію Слідопите, то його поведінка, я б сказав, цілком у межах звичайного, хоча він у багато чому й грішив проти правил, коли відчалював від берега.

— То так, ми знаємо, що ви ніколи не погодитеся з ним щодо того, як треба вести тендер; однак ми хочемо цього разу знати вашу гадку з приводу зовсім іншого.

І Слідопит розповів Кепові про сержантові підозри й про причини, що викликали їх,— приблизно те, що останньому повідомив майор Данкен.

— То цей молодик навіть по-французькому гугнявить?

— Подейкують, ніби він знає французьку досить-таки добре,— з усією серйозністю відповів сержант.— Це вам потвердить і Слідопит.

— Не буду заперечувати; що так, то так, — відповів провідник. — Принаймні так усі запевняють. Проте знання французької мови ще не є обвинувачення і проти індіяни-на з племені міссісагуа, а тим паче — проти такого хлопця, як Джаспер. Я теж навчився мови мінгів, коли був у полоні в цих.негідників, та хіба хто скаже, що я їм приятель? Щоправда, як на їхні поняття, то я їм і не ворог, але ж, як християнин, я їм і не приятель.

— Все це так, Слідопите, однак Джаспер засвоїв французьку мову не як полонений, а в дитячі роки, ще коли дитина дуже вразлива і набуває основних понять, коли в неї тільки починає формуватися характер.

—— Цілком слушне зауваження,— підтримав Дангема " Ken.— Це саме той вік, коли всі ми вчимося катехізису й основ моралі. Сержантові слова свідчать про те, що він розуміється на людській натурі, і я з ним цілком згоден; адже це й справді жах, 'щоб якийсь хлопчак отут, на цій сажавці, та знаЕ французьку. Ще якби це було там, на Атлантичному океані, то воно інша річ. Там вряди-годи мореплавцеві все ж трапляється зустріти чи лоцмана, чи іншого якого грамотія, ще знає цю мову, та й навіть там ми з підозрою ставимося до нашого брата, хто знає її. А тут; на Онтаріо, знати французьку мову, я вважаю, більш ніж підозріло.

— Але ж там, по той бік озера, Джаспе-рові залишалося з двох одне — або розмовляти по-французькому, або взагалі й рота не розтуляти; адже там, окрім французів, ніхто більше й не живе,— заперечив йому Слідопит.

— Ви що, Слідопите, може, й справді хочете переконати мене, ніби там, з того боку, вже Франція? — вигукнув Кеп, показуючи великим пальцем через плече в бік Канади.— Невже ви хочете сказати, що напроти Иорка по той бік цієї сажавки — Франція?

— Я хочу сказати вам, що тут — Йорк, а там — Горішня Канада і що тут розмовляють англійською, голландською й індіянською мовами, а там тільки французькою та індіянською. Там навіть мінги вживають у своїй говірці багато французьких слів, від чого та говірка, до речі, аж ніяк не покращала.

— Вельми слушно. А' тепер ще скажіть, друже мій, які вони, ті мінги? — запитав сержант, торкнувши Слідопита за плече так, ніби бажаючи підкреслити свої слова, справедливість "яких дедалі більше починала здаватися йому незаперечною.— Ніхто їх не1 знає краще за вас, і я вас питаю: що то за плем'я оті мінги?

— Але ж Джаспер — не мінг, сержанте,— заперечив йому Слідопит.

— Він розмовляє по-французькому, а це майже те саме, що й мінг. Скажи-но, шуряче, ти часом не пригадуєш чого-небудь підозрілого в діях цього нещасного молодика, чогось такого, з чого можна було б запідозрити його в зраді?

— Щось нічого такого не пригадую, хоча він через раз береться до діла якось не з тієї руки, та ще один із його підручних укладає канат у бухту'1 проти годинникової стрілки, а коли я його спитав, що він робить, він відповів, що "скручує канат". Проте в цьому я не вбачаю чогось підозрілого, хоча смію зауважити, що все це робилося, як у французів, котрі половину такелажу вкладають не в тому напрямку, і тому, мабуть, кажуть "скручувати канат". А крім того, Джаспер ще закріпив клівер-фал2 до розпірки, а не до щогли, де цю снасть належить закріплювати за звичаєм британських матросів.

'Укладати канат у бухту — укладати канат кільцями (витками).

2 К л і в е р-ф а л — снасть, за допомогою якої підіймають прапор, вітрила тощо.

— Може, й справді Джаспер, проживши стільки років по той бік озера, засвоїв дещо в управлінні кораблями від канадців,— втрутився Слідопит.— Але перейняти якусь думку чи запозичити слово ще зовсім не означає стати 'зрадником. Я іноді запозичую деякі думки від самих мінгів, проте о£гшем я завжди з делаварами. Ні, ні, Джаспере чесний; навіть король міг би йому довірити свою корону, як він довіряє її своєму старшому синові, котрому вона все'дно з часом перейде і в якого ніколи не може зародитися бажання вкрасти її.

— Гарно сказано, гарно сказано!—заува--' жив Ken, устаючи, щоб сплюнути через вікно каюти, як це звичайно буває з людьми, коли вони найповніше усвідомлюють свою моральну

перевагу та до того ще й жують тютюн.— Гарні слова, добродію Слідопите, тільки логіка нікудишня! По-перше, його королівська величність нікому не може позичати свою корону, бо це суперечить законам держави, згідно з якими король має завжди носити її, щоб його священну особу не сплутали з іншими людьми, так само, як і шериф зобов'язаний носити свій жезл. А по-друге, з боку старшого сина його величності було б державною зрадою зазіхати на корону, бо це такою ж мірою, як і придбання ним позашлюбної дитини, порушило б законний порядок престолонаступництва. Як бачите, друже Слідопите, щоб робити ЕІрні висновки, необхідно лягти на вірний галс. Закон — це логіка, а логіка — це філософія, а філософія — це мертвий якір а звідси й виходить, що коронами розпоряджаються за законом, логікою й філософією.

— Яв усьому цьому мало що тямлю, добродію Кепе, але скажу вам одне:-я повірю в те, що Джаспер Вестерн зрадник, лише тоді, л<оли побачу це на власні очі й сам переконаюся в усьому.

— І знову ви помиляєтеся, добродію Слідопите,— запально вигукнув Кеп.— Тому що іноді якимсь обставинам доводиться вірити більше, ніж своїм очам і своїй переконаності.

'Мертвий якір — якір, який непорушно закріплюється на дні й до нього прив'язують різні плавучі предмети (буї тощо).

-#Може, воно й так десь там, у містах, але тільки не тут, на кордоні.

— Так усюди в природі, а природа — владарка над усім. Ось візьмімо хоча б таке: наші чуття підказують нам, що цей молодик Прісна Вода зараз на палубі, і дійсно, вийшовши нагору, кожен його може побачити там. Та^коли згодом виявиться, що саме в цю мить французам передано якісь відомості і що ніхто, крім Джаспера, не міг цього зробити, ми змушені будемо зважати на цю обставину й визнати, що наші очі й пальці нас підвели. Запитайте першого-ліп-ш'ого адвоката, і він потвердить вам мої слова.

— Це навряд чи правда, до того ж це й неможливо, .бо суперечить дійсності,— відповів Слідопит.

— Це навіть більш ніж можливо, мій високошановний провіднику: це — закон, непорушний королівський закон держави, який необхідно поважати й виконувати. Я рідного брата повісив би на такій підставі... вибач, сержанте, це ніяк не стосується наших родинних зв'язків.

— Бог його знає, наскільки це торкається Джаспера, хоч я й переконаний, Слідопите, що мій шуряк має слушність в тлумаченні закону, оскільки обставини інколи говорять набагато більше, ніж наші чуття. Тому всі ми повинні пильнувати, як тільки можемо, і не пропускати жодного. підозрілого факту.

— А тепер я пригадую,— знову озвався Кеп, ще раз сплюнувши через вікно.— Оце ввечері, незабаром після того, як ми зійшли на борт, була одна більш ніж підозріла підстава, котра вже є незаперечним доказом злочинності його намірів. Джаспер власноручно прив'язував королівський прапор і, прикинувшись, ніби дивиться на Мейбл та її су-путнишо-солдатку й показує їм, як пройти до їхньої каюти, навмисне впустив прапора додолу!

— Ну, це могло статися і ненавмисне,— не погодився сержант,— бо такс не раз траплялося й у мене. До того ж, фали перекинуто через блок, і прапор міг зірватися, якщо хлопець неправильно потяг.

— Ге, "перекинуто через блок"! — насмішкувато вигукнув Кеп.— Здається, я краще за тебе, сержанте, знаю всі ці терміни. Сигнальний гардель так схожий на блок, як твоя алебарда на абордажний гак! То правда, що, коли підіймаєш одну частину, зверху заїдає іншу; але тепер, коли ти повідомив нас, про свої підозри, я розглядаю ту витівку з прапором як явний доказ і не викину його з голови. Сподіваюся, проте, що ми не пропустимо вечері, навіть якщо там увесь трюм забитий зрадниками?

— Вечерю подадуть вчасно, шуряче. Але перше дай слово, що на випадок, коли б мені довелося заарештувати Джаспера, ти не відмовишся взяти на себе командування нашим "Вітрогоном".

— Даю слово, що я тебе не підведу, сержанте, і обіцяю тобі показати, на що здатний цей тендер. Бо допоки, видається мені, все робилося наосліп.

— Ну, а я,— промовив Слідопит, глибоко зітхнувши,— я твердо триматимуся свого переконання, що Джаспер не винен, і пропоную вам діяти відверто: покликати його негайно сюди і прямо запитати в нього, зрадник він чи ні. Я ставлю Джаспера Вестерна проти всіх передчувань та обставин усієї цієї колонії!

— Викликати його сюди? Ні в якому разі! — заперечив сержант.— Відповідальність за все.несу я, а тому я вимагаю — я наказую, щоб без мого відома й дозволу ніхто не розповідав і .слова з того, що тут мовилося! Ми ж усі маємо пильнувати якнайсуворіше і не пропускати повз увагу жодної обставини!

— Так, так, саме обставини, — підхопив Кеп,— бо одна обставина варта п'ятдесяти фактів. Так сказано; як мені відомо, в державному законі. А скількох уже перевішано на підставі обставин!

На цьому розмова скінчилася, і незабаром усі троє вже були на палубі, де кожен, відповідно до своєї вдачі та життєвого досвіду, заходився слідкувати за поведінкою запідозреного Джаспера.

РОЗДІЛ XIV

І цей згорьований, чолом блідни,

Зиеможений до смерті посланець

В намет Пріамів уночі гукнув: *

"Уже пів-Трої вашої згоріло!" л З

Шекспір. "Король Генріх /V"

Тим часом на1 Тендері все йшло своїм звичаєм.