Тисяча друга казка Шехерезади - Сторінка 4

Але тичинки коротші за зав'язь і не можуть її опилити, поки рослина стоїть прямо. Отже, без чиєїсь допомоги пилок не може розсіятись. У допомогу природа дала Tiputa Pennicornis, невелику комаху, що залазить до трубчастої частини у пошуках меду і спускається до низу, покривається вся пилком, і не може вибратись з нього завдяки волоскам, які відіграють роль ґрат у клітці. Будучи роздратований обмеженням руху, комаха починає рухатись туди – сюди, пробуючи кожний куток, раз по разу торкаючись тичинок і запліднюючи зав'язь, в результаті чого квітка скоро починає обпадати, жорсткі волоски засихають і комаха звільняється". Преподобний П. Квіт, "Система фізіологічної ботаніки". (Примітка автора).

... вчені-математики прийшли до таких же висновків, що бджоли і птахи. – Бджоли конструюють свої стільники з таким сторонами, таким числом і нахилом (проблема включає в себе знання глибоких математичних принципів), що відповідає оптимальній, і дозволяють створити комахам найбільш стабільні стільники. На протязі останніх років серед математиків постало питання – "визначити найбільш оптимальну форму для крил вітряка, враховуючи перемінну дистанцію між обертаючим крилом і центром обертання". Ця надзвичайно складна проблема лежить у площині знаходження оптимального співвідношення між відстанню та важелем. Тисячі марних спроб визначних математиків відповісти на це запитання і ось нарешті – правильне рішення було знайдено: виявилось крила птахів дають точну відповідь на питання з тих пір як перший птах піднявся у повітря. (Примітка автора).

... зграя, у якій було понад декілька мільйонів птахів. – "Він помітив згаю голубів між Франкфортом і Індіанськими територіями, що найменше одної милі ширини, довжиною 240 миль, і проліт якої зайняв чотири години і при швидкості одна миля за хвилину, приймаючи, що три голуба на кожний квадратний метр, тобто зграя складалась з 2 230 272 000 особин". "Мандруючи Канадою і США" Лойта Хола. (Примітка автора).

Як ми могли помітити, жахливе створіння не мало голови, а лише живіт, надзвичайно товстий і круглий, і, на перший погляд, він був дуже м'яким і гладким, до того ж виблискував на сонці різноманітними кольорами. – Зрозуміло, йдеться про аеростат, тобто повітряну кулю.

... її тримала на своїй спині блакитна корова, що мала більше чотириста рогів. – "Землю підтримує корова синього кольору, що має роги числом чотириста". Сура з Корану. (Примітка автора).

... жив за рахунок червів у мозку... – "Entozoa – кишкові черви, що неодноразово спостерігалися в м'язах та мозку людей". Вайт, "Фізіологія". (Примітка автора).

... зумів би тягнути вантаж вагою найбільшого храму у цьому місті, обганяючи птахів. – На великій Східній Залізниці, між Лондоном і Екстерном, була досягнута швидкість 71 миля за годину. Паротяг вагою 90 тон домчав від Падінґтона до Діупонта (53 милі) за 51 хвилину. (Примітка автора).

... і після народження вони залишались в череві матері декілька тижнів. – Інкубатор. (Примітка автора).

... може переграти усіх, за виключенням наймудрішого і найвеличнішого із халіфів Гаруна-Аль-Рашида. – Автоматичний гравець в шахи Мельцеля. (Примітка автора). Механічний Турок — машина, яка нібито грала в шахи. Її було сконструйовано і урочисто відкрито 1770 року угорським бароном Вольфґанґом фон Кемпеленом (1734-1804). Після смерті Кемпелена (1804) автомат став надбанням австрійського механіка І. Мельцеля (1772-1838). Механізм справляв враження такого, що вміє добре грати в шахи проти суперника-людини. Публічно розрекламований як автомат "Турок" (це прізвисько він одержав через вигляд ляльки) був містифікацією. Насправді гру вела не машина, а схований у шаховому столі шахіст, котрий керував рухами механічного турка. З кваліфікованим оператором Турок виграв більшість партій. Апарат мандрував усією Європою та обома Америками протягом понад 80 років (поки його не зруйнувала пожежа 1854-го), завдаючи поразки багатьом претендентам-гравцям, зокрема відомим державним діячам, як то, наприклад, Наполеону Бонапарту та Бенджаміну Франкліну. Як і багато інших людей, Едґар По не знав, що це містифікація, і вважав буцімто це справді машина, котра вміє грати у шахи.

... воно маніпулювало такими числами, що потрібна об'єднана робота п'ятисот живих людей-рахівників на протязі року. – Обчислювальна машина Беббіджа. (Примітка автора). Чарлз Беббідж (1792-1871) — англійський математик і економіст, винахідник першої обчислювальної машини з програмним управлінням, принципи якої на ціле століття випередили науку і техніку, а в наш час знайшли втілення в ЕОМ.

... сидів у духовці, покурюючи свою люльку, аж допоки не підсмажився його обід. – Чаберт і багато інших. (Примітка автора). Чаберт Іван Іванович (1792-1850), людина-феномен, що здатний був безболісно переносити високі температури, отруєння та інше.

... перетворювати простий метал на золото, навіть не дивлячись на нього... – Гальванопластика. (Примітка автора).

... робити такий тонкий дріт, який неозброєним оком неможливо було побачити. – Вольстон зробив для телескопа платиновий дріт товщиною 18 тисячна долі дюйма. Його можна побачити тільки за допомогою мікроскопа. (Примітка автора).

... що рахував усі рухи тіла, котре робило коливання із швидкістю до 900 мільйонів у секунду. – Ньютон підрахував, що сітківка ока під дією проміння фіолетового спектра коливається 900 000 000 разів у секунду. (Примітка автора).

... можуть оживляти руки мерців, рухати їхніми ногами, і навіть, при великому бажанні, змусити їх встати і танцювати. – Гальванічна батарея. (Примітка автора).

... так натренував свій голос, що його можна почути на іншому кінці світу. – Електро-телеграфічний друкуючий апарат. (Примітка автора).

... сидячи в Дамаску, може розпечатувати листи в Багдаді, і це не межа його можливостей. – Електричний телеграф передає миттєво інформацію на будь-яку відстань, принаймні на землі. (Примітка автора).

... зробив темряву з двох яскравих променів. – Розповсюджений експеримент з природознавства. Якщо два червоних променя з двох різних джерел входять у темну камеру і падають на білу поверхню, маючи різницю у своїй довжині 0,0000258 дюйма, то їх інтенсивність подвоюється. Різниця довжин променів є кратною до якогось дробу. Кратність до 2 1/4, 3 1/4 дає зростання інтенсивності у двічі, але кратність 2 1/2, 3 1/2 дає цілковиту темряву. Ультрафіолетові промені дають подібний ефект, коли різниця складає 0,000157 дюйма, і з іншими променями результат такий самий – різниця збільшується від ультрафіолетового до червоного. Аналогічні досліди зі звуками дають подібний результат. (Примітка автора).

... робив лід на розпеченій печі. – Помістимо платиновий тигель на спиртову лампу, розжаримо його, наллємо певну кількість сірчаної кислоти (дана кислота надзвичайно летюча при звичайній температурі, але в розпеченому тиглі буде стійкою, і жодна крапля не випарується – бо вона оточена власною атмосферою і не контактує зі стінками посудини), та цілковито випаруємо її в тигелі. Внесемо певну кількість води, і тоді випари сірчаної кислоти почнуть контактувати з гарячими стінками тигеля, і відбудеться стрімка реакція охолодження. Пари води перетворяться на лід, на дно впаде шматок льоду. Лише потрібно встигнути перед тим, як він розтане, витягнути. (Примітка автора).

... і сонце намалювало. – Дагеротип. (Примітка автора).

... взяв світло місяця та планет, старанно зважив його, виміряв і дізнався з яких речовин якої щільності ті складаються. – Спектральний аналіз.

... бачать те, що не існує взагалі чи що існувало двадцять мільйонів років перед народженням нації і що щезло з лиця землі. – Хоча проміння мандрує із швидкістю 167 000 миль в секунду, відстань до зірки із сузір'я Лебедя (відома відстань) є така незбагненно велика, що її променям потрібно більш чим десять років, щоб досягти Землі. А зірки, в середньому, розташовані від 20 до 100 світових років. І якби вони зникли 20 чи 100 років тому, то ми могли б ще бачити світло двадцяти— чи столітньої давнини. Тому багато чого, що ми сприймаємо за реальність, можливо вже не існує. (Примітка автора).

Одержимість цією ідеєю приводить до того (а подушки дешеві у тій країні), що жінки стають схожі на одногорбих верблюдів. – Турнюр (від фр. tournure – "постава, манера триматися") – модне в XIX сторіччі пристосування у вигляді подушечки, яка підкладалася дамами ззаду під сукню нижче талії для додання пишності фігурі.