Три мушкетери - Сторінка 116

В цей час починає плідно розвиватися нідерландська література, а також з'являються друкарні, зокрема, у столиці республіки — Амстердамі.

4

Анкетіль (1723–1806) — абат (почесне ім'я духовних осіб католицької церкви), автор багатотомної історії Франції.

5

Людовік XIII (1601–1643) — син Генріха IV і Марії Медичі, король Франції з 1610 по 1643 рік.

6

Анна Австрійська (1601–1666) — французька королева, дружина Людовіка XIII й сестра австрійського імператора та іспанського короля з династії Габсбургів.

7

Рішельє Арман-Жан дю Плессі (1585–1642) — французький державний діяч, герцог, кардинал (вищий духовний сан у католицькій церкві); з 1624 по 1642 рік був першим міністром Людовіка XIII, на якого мав величезний вплив, до останніх своїх днів лишаючись фактичним правителем Франції.

8

Мазаріні Джуліо-Раймондо (1602–1661) — сицилійський дворянин, французький державний діяч, кардинал; у 1643–1661 роках був першим міністром при Людовіку XIV і фактично правителем Франції.

9

Мушкетери — солдати європейських армій, озброєні мушкетами; наприкінці XVI — на початку XVII століття в деяких арміях Західної Європи мушкетери становили половину піхоти. Королівські мушкетери — солдати, що входили до особистої охорони монархів. Арман-Жан де Пеїр де Тревіль (1596–1672) — французький професійний військовий, капітан-лейтенант роти королівських мушкетерів; з 1636 року — польовий маршал, з 1643 — граф. Після смерті Людовіка XIII потрапив у немилість до Мазаріні і його усунули від справ.

10

Полен Паріс (1800–1881) — французький учений, автор досліджень у галузі середньовічної літератури.

11

In-folio — дослівно — "в аркуш" (лат.). Формат книги або рукопису, за яким розмір сторінки становить половину стандартного паперового аркуша; звідси фоліант — книга, рукопис великого формату.

12

Академія Написів і Красного Письменства була створена у Франції 1663 року з метою впорядкування написів і девізів на пам'ятниках та медалях і називалася спочатку Малою Академією. Французька Академія (її ще називають Академією безсмертних) — основний державний академічний заклад Франції, що об'єднує визначних учених-гуманітаріїв та діячів літератури; була заснована кардиналом Рішельє в 1634 році.

13

"Роман про Троянду" — уславлена поема XIII століття; першу її частину написав Пйом де Лорісс (рік народження невідомий — 1240); другу, близько 1277 року, — Жан Шопінель (в деяких джерелах — Клопінель) де Менг (1240–1305).

14

Гугеноти — прибічники кальвіністської (протестантської) релігії у Франції XVI–XVIII століть; у другій половині XVI — на початку XVII століття до гугенотів належали переважно представники буржуазії та дрібного дворянства півдня країни, які прагнули захопити церковні землі, а також частина феодальної знаті, невдоволеної політикою централізації, шо її проводила королівська влада.

15

Ла-Рошель — місто на заході Франції, розташоване на березі Атлантичного океану; оплот гугенотів, узятий після запеклої облоги королівськими військами в 1628 році.

16

Кольори іспанського прапора.

17

Дон Кіхот — герой роману "Видатний ідальго Дон Кіхот Ламанчський" великого іспанського письменника-гуманіста Мігеля Сервантеса (1547–1616).

18

Гасконь — історична провінція на південному заході Франції; гасконські Дворяни здебільшого служили в гвардії короля.

19

Беарн — історична область на південному заході Франції, біля підніжжя Піренейських гір.

20

Льє — старовинна французька одиниця відстані, яка в різні часи становила близько 4,5 та 5,5 кілометра.

21

Россинант — кінь Дон Кіхота.

22

Лівр — старовинна французька срібна, а згодом — золота монета.

23

Генріх IV (1553–1610) — з 1572 року — король Наварри (історична область у Піренейських горах), а з 1589 по 1610 рік — король Франції, засновник династії Бурбонів. Народився в Беарні. До вступу на престол — вождь гугенотів; у 1593 році з політичних міркувань прийняв католицтво. 1598 року видав Нантський едикт, за яким католицизм визнавався державною релігією, а гугеноти, в свою чергу, отримали право вільного віросповідання й певну політичну незалежність. Як гарантування своїх привілеїв, за цим едиктом гугеноти одержали близько двохсот замків та фортець, якими вони володіли під час релігійних воєн, і, зокрема, місто Ла-Рошель. 1610 року Генріха IV вбив фанатичний прибічник католицизму Равальяк (1578–1610).

24

Екю — старовинна французька монета, що була в обігу з XIII по XVII століття.

25

Йдеться про війни, що тривали у Франції між католиками та гугенотами з 1562 по 1594 рік і були зумовлені соціально-економічним занепадом країни та кризою абсолютизму.

26

Цезарський легіон — військове формування, що охороняло імператорів у Стародавньому Римі; в переносному значенні за середніх віків так називали частини королівської охорони.

27

"Vade mecum" — дослівно "йди за мною" (лат.); в переносному значенні — дороговказ, добра, безцінна порада.

28

Тарба — місто в Гасконі.

29

Йдеться про байку видатного французького поета Жана де Лафонтена (1621–1695) "Чапля".

30

Дюйм — дорівнює приблизно 2,5 сантиметра.

31

Панотець Жозеф — Франсуа Ле Клер дю Трамбле (1577–1638), відомий під іменем "панотця Жозефа" або "сірого кардинала". Був довіреною особою і радником кардинала Рішельє; енергійний, честолюбний і жорстокий, панотець Жозеф, дарма що в нього не було офіційного звання, мав великий вплив і владу.

32

Бони — кредитні документи на право одержаної суми грошей або інших Цінностей.

33

Пістоль — старовинна золота монета, впроваджена в обіг наприкінці XVI століття в Іспанії; в XVII столітті під різними назвами (наприклад, луїдор) пістоль був в обігу у Франції та інших західноєвропейських країнах.

34

Люксембург — тобто Люксембурзький палац у Парижі; збудований у 1615–1620 роках для Марії Медичі (1573–1642), французької королеви, дружини Генріха IV та матері Людовіка XIII.

35

Лувр — середньовічний замок у Парижі, закладений наприкінці XII — на початку XIII століття. У XVI–XV1II століттях, наново збудований, став резиденцією французьких королів.

36

Су — дрібна французька монета; шістдесят су дорівнювали одному екю.

37

Ліга, або Свята Ліга, — назва католицької конфедерації, створеної у 1576 році під час релігійних воєн одним із претендентів на французьку корону герцогом Генріхом де Гізом (1550–1588) для підтримки католицької релігії й боротьби проти гугенотів.

38

"Fidelis et fortis" — "Вірний і сильний" (лат.).

39

Бем, Моревер, Польтро де Мере, Вітрі — учасники релігійних воєн у Франції та придворних політичних інтриг. Зокрема, Шарль Бем убив вождя гугенотів адмірала Жаспара де Коліньї (1519–1572) під час Варфоломіївської ночі — масового винищення гугенотів католиками в ніч проти 24 серпня 1572 року (день святого Варфоломія), а Жан Польтро де Мере у 1563 році смертельно поранив одного з ватажків католицької партії герцога Франсуа де Гіза (1519–1563).

40

Генріх III (1551–1589) — король Франції з 1574 по 1589 рік, останній представник династії Валуа; боровся і з гугенотами, і з католиками, зокрема, з убитим за його наказом герцогом Генріхом де Гізом, одним з організаторів Варфоломіївської ночі. Погодившись у боротьбі за владу на угоду з Генріхом Наваррським, у 1589 році взяв в облогу Париж; під час облоги був убитий підісланим Лігою домініканським ченцем Жаном Клеманом (1567–1589). Ординарною (або постійною) сторожею називали особисту варту Генріха III.

41

Людовік XI (1423–1483) — король Франції з 1461 по 1483 рік, який, проводячи політику зміцнення королівської влади, жорстоко розправлявся з великими феодалами і нещадно придушував народні повстання; для особистої охорони набирав гвардію із шотландських найманців.

42

Мадригал — поетичний або музичний твір любовно-ліричного змісту, особливо поширений у добу Відродження.

43

Франсуа де Бассом п'єр (1579–1646) — маршал Франції та дипломат; вступивши в 1598 році на службу до Генріха IV, став одним з його найближчих прибічників і провів життя, сповнене військових походів, політичних інтриг та любовних пригод. З 1631 по 1643 рік, тобто аж до смерті Рішельє, за участь у двірцевій інтризі проти кардинала був ув'язнений у Бастилії.

44

"Pluribus impar" — "Багатьом не рівне" (лат.).

45

Аудієнція (від лат. audientio — вислуховування) — офіційний прийом у можновладної особи.

46

Гуллівер — герой роману "Мандри Гуллівера" видатного англійського письменника-сатирика Джонатана Свіфта (1667–1745).

47

Йдеться про Марі-Мадлен де Віньєро (1604–1675), племінницю кардинала Рішельє, яка з 1625 по 1630 рік перебувала в почті Марії Медичі. 1620 року Марі-Мадлен вийшла заміж за Антуана де Комбале, але невдовзі овдовіла; після тривалих намагань влаштувати її долю в 1638 році Рішельє зробив її герцогинею Д'Егійон.

48

Анрі де Талейран, граф де Шале (1599–1626) — фаворит Людовіка XIII; за звинуваченням брата короля, герцога Орлеанського, у змові проти кардинала Рішельє, його засудили до смертної кари і стратили.

49

Капуцини — монахи католицького чернечого ордену, заснованого в XVI столітті для боротьби з Реформацією — рухом проти католицької церкви; свою назву отримали від пришитого до ряси гостроверхого каптура.

50

Натяк на Рішельє, який, будучи кардиналом, носив червоний плащ.

51

Сутана — довгий верхній одяг католицького духовенства, який носять не в час відправи.

52

Джордж Вільєрс, лорд Бекінгем (1592–1628) — англійський політичний діяч, адмірал, фаворит і перший міністр двох перших королів з династії Стюартів — Якова І, що владарював з 1603 по 1625 рік, та Карла І, який успадкував трон у 1625 році. 1649 року, під час англійської буржуазної революції, Карла 1 стратили за вироком верховного трибуналу.

53

Марі де Роан-Монбазон, герцогиня де Шеврез (1600–1679), мала великий вплив в опозиційних колах, брала участь у змовах проти Рішельє та Мазаріні, а також у подіях Фронди — громадсько-політичного руху проти абсолютизму у Франції в 1648–1653 роках. Розумна, смілива, заповзятлива й діяльна, коли йшлося про політичні інтриги, вона була надто легковажною в особистому житті та не досить делікатною в стосунках з близькими їй людьми, і, зокрема, з Анною Австрійською.

54

Нарцис — персонаж греко-римських міфів; вродливий юнак, який нікого не любив. Закохавшись у власне відображення й не в силі одвести від нього очей, кинувся у воду й загинув, після чого перетворився на білу запашну квітку; Нарцисом називають самовпевнену і самозакохану людину.

55

Юпітер (у грецькій міфології — Зевс) — головний бог у римській міфології; його вважали богом неба, світла, дощу і грому; звідси — Юпітер-громовержець.

56

Йдеться про римського політичного діяча і полководця, одного з учасників придушення повстання Спартака, Гнея Помпея (106 — 48 до н.