Вбивство на 31-му поверсі - Сторінка 24

Цього разу вони впоралися швидше. Уже виходять останні.

— Яка обстановка?

— Усе гаразд. Під'їзди до будинку перекриті на сто відсотків. Пожежна машина вже прибула. Одне слово, порядок.

Начальник патруля здавався спокійним і впевненим. Голос його бринів розважно, майже заспокійливо.

— Господи, скільки того люду! Як маку. Тепер уже всі вийшли.

Єнсен стежив за секундною стрілкою, що бігала кружка.

13.55.

Радист позіхнув.

— Щастя, що нема дощу,— зауважив начальник патруля.

— Не вдавайтесь до... [124]

Єнсен здригнувся й трохи підвівся зі стільця. __ Усі вийшли з будинку? Кажіть негайно!

— Так, крім невеличкого спеціального відділу. їм там нічого не загрожує, та й не виведеш їх за такий короткий...

Перед Єнсеном постало інше видиво. Він побачив усе так ясно, ніби в спалаху магнієвої блискавки. Не дослухавши, що каже начальник патруля, він опустився на стілець.

— Де ви?

— І далі перед...

— Негайно до вестибюля! Чуєте?

Блискавка не гасла. Єнсен уже знав, яка думка сяйнула йому на коротку мить, коли сьогодні вранці він розплющив очі.

— Я у вестибюлі...

— Мерщій до будки сторожа. До телефону. Наберіть номер тридцять першого відділу. Там є список усіх телефонів.

Тиша. 13.56.

— Телефон... він не працює. Номер...

— А ліфти?

— Електричний струм скрізь вимкнено. І телефони, і все...

— А якщо сходами? Скільки треба часу? —— Не знаю. Десять хвилин...

— У будинку хтось ще є?

— Двоє наших, але не вище за п'ятий поверх.

— Покличте їх. Не відповідайте. Нема часу.

13.57.

— Вони спускаються.

— Де пожежна машина?

— Перед входом. Мої люди вже спустилися.

— Нехай пожежники під'їдуть за ріг бокового крила.

— Виконано.

13.58.

— Відійдіть у безпечне місце. За крило. Бігом. Важкий тупіт і засапаний віддих.

— Дім порожній?

— Так... крім... тридцять першого...

— Знаю. Притисніться до стіни в кутку, щоб на вас щось не впало. Розтуліть рота. Розпружте м'язи. Глядіть, щоб не прикусили язика. Я кінчаю. [125]

13.59.

Єнсен вимкнув апарат.

— Дайте гасло тривоги,— звелів він черговому поліцаєві.— Не забудьте про службу вертольотів. Справа негайна

Єнсен підвівся й пішов до свого кабінету. Він сів до столу й налаштувався читати. Він сидів зовсім тихо й подум-ки прикидав, чи вибух буде чутно аж сюди.