Відьмак - Сторінка 6

Худа, правда. І недорікувата якась. Рюмсає безперестанку. Під себе сюсяє. Але Фолтест каже, що то минеться. Має надію. А ти як гадаєш, Геральте? Відьмак заплющив очі.

— Гаразд, я вже йду,— сказав Велерад підводячись. — Відпочивай. Але слухай, Геральте, поки я не пішов, скажи мені — навіщо ти хотів її загризти? Чуєш, Геральте?!.. Відьмак спав. К І Н Е Ц Ь