Я вас перший виявив! - Сторінка 3

- Кір Буличов -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

Він виглядав дуже втомленим.

— Не знаю, — сказав він, — як тепер дістанемося до дому. Зник стимул.

— Дістанемося, — відказав я. — Врешті-решт дістанемося. Важко буде.

— Увага всім членам екіпажу! — пролунало по динаміку внутрішнього зв'язку. — Увага всім членам екіпажу!

Говорив капітан. Голос його був хрипким і трохи невпевненим, немов він не знав, що сказати далі.

— Що ще могло трапитися? — Доктор був готовий до нової біди.

— Увага! Вмикаю рацію далекого зв'язку! Йде повідомлення по галактичному каналу.

Канал мовчав уже багато років. І повинен був мовчати, тому що нас відокремлювала від населених планет відстань, на якій безглуздо підтримувати зв'язок.

Я поглянув на доктора. Він заплющив очі і відкинув назад голову, наче визнав, що все, що відбувається зараз — сон, не більш як сон, але прокидатися неможна, інакше зруйнуєш надію на диво, що приснилося.

Був шурхіт, гудіння невидимих струн. І дуже молодий, з біса молодий і схвильований голос закричав, прориваючись до нас крізь мільйони кілометрів:

— "Спартак", "Спартак", ви мене чуєте? "Спартак", я вас перший виявив! "Спартак", починайте гальмування. Ми з вами на зустрічних курсах. "Спартак", я — патрульний корабель "Олімпія", я — патрульний корабель "Олімпія". Чергую у вашому секторі. Ми вас розшукуємо двадцять років! Мене звати Артур Шено. Запам'ятайте, Артур Шено. Я вас перший виявив! Мені дивовижно пощастило. Я вас перший виявив!.. — Голос зірвався на високій ноті, Артур Шено закашлявся, і я раптом виразно побачив, як він нахилився вперед, до мікрофона в тісній рубці патрульного корабля, як він не сміє відірвати очей від білої цятки на екрані локатора. — Даруйте, — продовжував Шено. — Ви мене чуєте? Ви собі уявити не можете, скільки у мене для вас подарунків. Повний вантажний відсік. Свіжі огірки для Долинського. Долинський, ви мене чуєте? Джерасі, Вероніка, римляни шлють вам торт з цукатами. Ви ж любите торт з цукатами...

Потім запала довга тиша.

— Починаємо гальмування! — порушив її капітан.

© БУЛЫЧЕВ К. Чудеса в Гусляре. — М.: Молодая гвардия, 1972. — 368 с. — (Б-ка советской фантастики).

© ГЕНИК Віталій, переклад з російської, 2008.