Як у Леопарда з'явилися плями - Сторінка 2

Примостившись біля голої скелі, ти будеш, як її пористий уламок. Здершись на дерево, ти будеш, як сонячні скалки, що пробиваються крізь листя. Ти навіть посеред дороги можеш лягти, і то непомітний будеш. Цінуй свої плями і мурчи від щастя!

А Леопард сказав:

— Якщо це так гарно, то чом же й ти не став плямистий?

— О, чорний колір кращий для негра,— відповів Ефіоп.— А тепер ходімо й побачимо, чи зможемо ми спіймати отих добродіїв. Раз-два-три-де-ваш-сніданок?

І вони пішли і відтоді зажили щасливо, як ніколи.

Оце й усе, моє серденько.

"Щоб вивчить природу, щоб знати її —

З природою злитися треба",—

Так сказав мудрий старий Бабуїн,

Морду задерши до неба.

Я хочу у поле, я хочу у ліс,

Та мама мене не пускає.

Дідуню, любенький, ходімо кудись,—

З тобою ж вона дозволяє!

Дійдем до ферми, присядем на тин

(Не бійсь, я тебе підсаджу!),

Кроликів гарних, овечок, телят

Я тобі там покажу.

А потім підемо далі і далі —

У поле, до річки, у гай,

Де травка зелена, де пишні дерева,

Де квітів барвистих розмай!

Ми будем гуляти, природу вивчати,

Аж сутінки поки спадуть!..

Ось твій капелюх, ось черевики...

Чи помогти тобі чоботи взуть?

Бери свій ціпок... Не забудь і про люльку…

Тютюн я в кишеню поклав...

Швидше, дідуню любенький, збирайся!

Глянь-бо, вже ранок настав!