Заповідна зона - Сторінка 4

- Роберт Шеклі -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

—Дякуватимете Богу, якщо взагалі залишитесь живі, — сказав він, замикаючи шлюз. — Ви що, й досі не зрозуміли? Задраїти люки! Повна герметизація!

— Ви маєте на увазі колону, що обертається? — запитав Симонс, він налетів у коридорі на Морисона, спіткнувся й ледь не впав. — Наскільки я розумію, якась високо-розвинена цивілізація...

— Ця колона, що обертається — ключ у боці планети, — сказав Кілпепер, майже бігцем прямуючи до рубки. — Ключ, яким її заводять. Так улаштована вся планета. Тварини, ріки, вітер — у всього цього скінчився завод.

Він швидко запрограмував автопілот на потрібний курс.

— Пристебніться, — сказав Кілпепер. — І поміркуйте. Місце, де на гілках висять різні види чудових плодів. Де немає жодного шкідливого мікроба, де не перечепишся об жодний камінь. Місце, де живуть дивні, кумедні, ласкаві звірі. Де все розраховано на те, щоб робити приємність і розважати... Дитячий майданчик!

Учені втупилися у свого капітана.

— Ця колона — заводний ключ. Коли ми прибули сюди незвані, планета була сповнена життя. Потім завод скінчився. Тепер хтось заново заводить планету.

За ілюмінатором по зеленій луці на сотні метрів простягнулися тіні.

— Тримайтесь міцніше, — сказав Кілпепер, натискаючи кнопку старту. — На відміну від іграшкових тварин, я зовсім не прагну зустрічі з дітьми, що граються тут. І вже аж ніяк не хотів би зустрічатися з їхніми батьками.