Здійснення бажань - Сторінка 5

Вона зійшла на горище й машинально сіла за стіл. Читати вірші Барбари Скотт була марна річ —вона їх пе розуміла. Тепер вона була здатна тільки доглядати дочку й хлопчиків, готувати їжу, прибирати, робити покупки і без кінця ставити машину в гараж... У неї не залишалося часу ходити, як інші, на тенісний корт чи їздити з Марком у Нью-Йорк... А її оточували люди, чиє життя заповнювали слова,— і вона перестала розуміти їх. У неї з'явилося дивне відчуття, що її обдурили, вбили в ній щось, наче того дня їй ссе таїсп зробили аборт і щось знищили в ній назавжди.

Через ЯКИЙСЬ час Марк зійшов до неї. Вона чула, як він піднімався сходами, чула його тяжке дихання.

— Ось де ти! — сказав він, і його великі м'ясисті руки обхопили її, він видихнув їй в обличчя своє підігріте вином кохання.— Моя люба, моя красуня,— повторював він.

Зрештою, він таки кохав її, кохання було справжнє, і його руки були справжні, та й вона все ще кохала його, хоч і забула значения цього слова.

— Адже ти спустишся зараз униз і вибачишся? — лагідно промовив він.— Ти прикро вразила їх, і я не

можу цього так залишити. Ти ж знасш, як мені ненависна сама думка про розрив.

Вона знову безпомічно заплакала, подумавши про те, що вона комусь завдала прикрощів, саме вона, та дівчина, яка сидить тепер за старим столом па чужому горищі, вона, а не іиша жінка, яка змогла б віднести до себе слова цього чоловіка. Дорі залишилася така, як і рапіше,— це була правда її життя, кінцева істина, незаперечна для неї назавжди.