АБРИКО́СА, и, ж.
1. Плодове дерево, що росте на півдні. Настала красна весна. Зацвіли абрикоси (Н.-Лев., III, 1956, 275).
2. Жовтогарячий сочистий плід цього дерева з великою кісточкою, солодкий на смак. Настало літо. Почали стигнути плоди: черешні, вишні, абрикоси (Вишня, І, 1956, 202).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 5.