АБСТРАГУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док. Уявно (в думках) відриватися від тих чи інших сторін, властивостей або зв’язків предметів і явищ. Коли абстрагуватися від споживної вартості товарних тіл, то у них лишається тільки одна властивість, а саме та, що вони — продукти праці (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 44); Наука логіка, досліджуючи логічні форми, абстрагується від конкретного змісту тієї чи іншої думки (Логіка, 1953, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 6.