АВТОГЕ́Н, у, ч., техн. Автогенне різання й зварювання металів. Металу цокіт, автогену зблиски — Росте залізний міст через Десну (Дор., Єдність, 1950, 48); Біля депо диміла вагранка і тремтячими блакитними екранами спалахувало полум’я автогену (Донч., VI, 1957, 192).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 11.