АГЕ́Й, виг. Виражає спонукання до якоїсь дії або бажання привернути чиюсь увагу; гей, ей. А гей, поети, глибше тон! (Тич., II, 1947, 44); — Агей, Іване, чи не страшно тобі під землею? (Ю. Янов., I, 1958, 454).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 15.