А́ЗБУЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до а́збука 1; алфавітний, абетковий.
2. перен. Загальновідомий, елементарний. В хімічній лабораторії повинна бути чистота — це ж азбучна істина (Шовк., Інженери, 1956, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 24.