АЛЬПІ́ЙСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до Альпи. Скільки веселості в тих мелодіях! Яка свіжість! Неначе свіжа трава альпійських гір (Н.-Лев., III, 1956, 311).
2. Високогірний. Смуга гірських лук особливо добре представлена в Альпах, тому такі луки і на інших горах дістали назву альпійських (Фіз. геогр.., 6, 1957, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 36.