АМВО́Н, а, ч. Підвищення в церкві перед так званими царськими вратами, з якого виголошуються проповіді. Виступив [єпископ] з вівтаря через дияконські двері.. 1. зійшов на амвон (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 300); Не отуманять слова нас. Слова пусті з амвона (Укр.. думи.., 1955, 449).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 38.