АНКЕ́ТА, и, ж. Бланк установленої форми для запису в ньому певних біографічних та інших відомостей. Дехто з наших літературознавців і критиків зверталися до мене а листами і з анкетами, прохаючи в мене відповіді на різні питання про моє життя, працю і про інше (Вас., IV, 1960, 48); Комісар читав анкету. Вона була коротка і ясна, як і саме життя Андрія Голуба (Кучер, Чорноморці, 1956, 50); * Образно. Працювать, працювать, безумовно! Кожній хвилі нема ж вороття! Ні! Я зовсім іще не заповнив золотої анкети життя (Сос., І, 1957, 245).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 47.