АНОРМА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який відхиляється від загальної норми; ненормальний. Страх! Прищеплений дитині, виплеканий анормальними умовами суспільними, він стає чіпкою пошестю (Коцюб., І, ІУ55, 150).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 48.