АНІЖЕ́, присл., розм. Уживається в значенні, близькому до ні-ні, нічого. Нікому ж про це аніже! (Сл. Гр.).
Аніже́ не — нітрохи не, зовсім не. Комірник Гнат, треба сказати, аніже не пригнічений з першої невдачі (Горд., І, 1959, 586).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 46.