АНІМІ́ЗМ, у, ч. Донаукове, містичне уявлення первісних людей, згідно з яким кожна річ має свого духа, душу; одухотворення сил і явищ природи. Найдавнішими формами релігійних уявлень і вірувань були тотемізм, магія і анімізм (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 46.