АНІЩО́, анічо́го (з прийм. ані з чого), займ. запереч. Варіант займенника ніщо, вживаний для підсилення; зовсім, абсолютно ніщо. Не чула того вечора Маруся-наймичка, як хазяйка сварилася на неї за гаяння.., і не доходило їй аніщо гіркеє до серденька (Вовчок, І, 1955, 353).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 47.