АПО́СТОЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до апо́стол 1. Кругом неправда і неволя. Народ замучений мовчить. І на апостольськім престолі Чернець годований сидить (Шевч., І, 1951, 265).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 55.