АПРОБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до апробува́ти; // у знач. прикм. Живці для окулірування треба заготовляти з апробованих, високоврожайних, цілком здорових маточних дерев (Колг. Укр., 7, 1958, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 56.