Аре́й — у давньослов’янській міфології — бог війни, син великого бога вогню Неба-Сварога і Матері-Землі; поклонялися мечу Арея (про це пише Геродот) як святому образу самого бога, який навчив людей виготовляти зброю і боронити рідну землю від ворогів; про один з мечів Арея, який був у володінні Атилли, ватажка гунів, розповідає історик Йордан (VI ст.): «Той меч королі Скіфії вважали святим».
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 17.