АРИСТОКРА́Т, а, ч. Той, хто належить до аристократії (в 2 знач.). А в Римі свято. Велике свято!..Непевне видумали свято Патриції-аристократи І мудрий кесарів сенат (Шевч., II, 1953, 271); — Останній бал в княгині зрівняється з балами.. вищих і багатших варшавських аристократів, — промовила Теодозя (Н.-Лев., І, 1956, 171); Вільне населення Аттіки поділялось на аристократів (знать) і простий народ — демос (Іст. стар. світу, 1957, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 59.