АРИСТОКРАТИ́ЧНО. Присл. до аристократи́чний 2. І манери, і вирази, і поводіння, все те в нього так тонко, аристократично виходить (Л. Укр., III, 1952, 504); Чомусь антипатичним йому досі здавався цей рижий інженер з надмірно підкресленою манерою говорити аристократично чистою вимовою (Ле, Міжгір’я, 1953, 131).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 59.