АРХАЇ́ЧНИЙ, а, е. Стародавній, старовинний. В архаїчний період (VII-VI ст. до н. е.) основні торговельні зв’язки скіфів йшли в напрямку Кавказу і країн Передньої Азії (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 140); // Який вийшов із загальнонародного вжитку; застарілий. Лексика архаїчна.. застосовується в художніх творах для внесення в змалювання певних подій і явищ відтінку старовини (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 95).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 64.