АСЕПТИ́ЧНИЙ, а, е, мед. Який знезаражує; знезаражений. — Ах, ви подивіться, яки й велетень! Яка грудна клітина! А плече яке, а? — захоплено казав хірург, оброблюючи страшну Орлюкову рану перекисом водню й накладаючи на неї асептичну пов’язку (Довж., Зач. Десна, 1957, 309).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 65.