АСТРО́ГРАФ, а, ч. Апарат для фотографування небесних світил. Вводиться в дію [в обсерваторії АН УРСР] великий шестикамерний астрограф, об’єктиви якого зможуть одночасно фотографувати більше половини небесної сфери (Веч. Київ, 8.Х 1958, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 68.