АТАВІ́ЗМ, у, ч. Поява в нащадків (людей, тварин, рослин) ознак, що були властиві їх далеким предкам. Атавізми вказують на те, що у тваринних предків людини були і шерсть, і хвіст (Осн. дарв., 1956, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 69.