АТЮ́, АТУ́, виг. Уживається для нацьковування собак на звірів під час полювання; значенням відповідає словам: бери, лови. "А тю його! гуджа!" — і крикнув, І.. поспускав хортів (Котл., І, 1952, 181); Здалека тріскали постріли, чулися вигуки: "Ату його!", "Ату його!" (Бурл., О. Вересай, 1959, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 72.