АФЕ́РА, и, ж. Ризикована справа, здійснювана з метою наживи; шахрайство. Є тільки один вихід. Щоб хтось із жертв Кемпбелових заскаржив цього шахрая за аферу (Кулик, Записки консула, 1958, 196).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 73.