Бабчар, ра, м. Деревянный обрубокъ, въ который вставляется маленькая наковальня для отбиванія косъ. См. Бабка 8. Желех. Шух. І. 169.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 15.
Що oзначає слово - "бабчар"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.