БАГАТОПЛА́НОВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до багатопла́новий. Композиція роману [Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"] відзначається багатоплановістю (Укр. літ., 9, 1957, 43); У нових селах з прямими — широкими вулицями можуть поєднуватися і криві, і ламані, і навіть неширокі провулки, тобто все те, що надає селу затишку, захисту від вітрів, композиційної компактності, цілісності і приємної для ока багатоплановості (Довж., III, 1960, 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 82.