БАГАТОФІГУ́РНИЙ, а, е. Який охоплює, на якому зображено кілька (багато) фігур. Народні майстри зуміли втілити патріотичний задум у складній багатофігурній композиції [килима "30 років Радянської України"] (Мист., 1, 1955, 33); Ансамблі ряду міст України прикрасились високохудожніми монументами, наприклад, Харків — багатофігурним монументальним пам’ятником Т. Г. Шевченку (Архіт. Рад. Укр., 1957, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 83.