БАГА́ЧКА, и, ж. Жін. до бага́ч. Нема гірше, сину, як донора багачки! Через те я не раяла б тобі багачки брати (Мирний, II, 1954, 224); Федора Гинцариха була собі багачка на все село (Федьк., Буковина, 1950, 61); А тепер, а тепер — я багачка, Замість курочки — Є в мене качка! (Нех., Казки.., 1958, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 84.