БАЗИЛІ́КА, и, ж. Антична і середньовічна будівля, що має форму витягнутого прямокутника, поділеного всередині двома поздовжніми рядами колон. Здається мені, що яв якомусь храмі. Якась велика базиліка, якийсь готичний храм (Н.-Лев., III, 1956, 305).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 88.