БАКЛА́ЖКА, и, ж. Зменш. до бакла́га. Сулії, тикви, баклажки. Все висушили [троянці] без остатку (Котл., І, 1952, 168); Ніяких харчів з собою не мали [козаки], а з речей — тільки порожні баклажки для води (Ле, Наливайко, 1957, 429); Вже хлопці стоять у шоломах і зброї. Баклажки при боці, куди подивлюсь (Мал., І, 1956, 250).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 92.