БАЛ1 у, ч. Великий вечір з танцями. Приїхавши од Турна з балу, Пальонки дома ковтонув (Котл., І, 1952, 226); За балом бал у генерала. За генеральшею чимала Орда панів і паничів (Шевч., II, 1953, 220); Був справжній маскарадний бал, дуже людний і парадний (Коцюб., III, 1956, 193); Правління колгоспу влаштувало для обох бригад колгоспний бал (Шиян, Переможці, 1950, 230).
БАЛ2, а, ч.
1. Одиниця виміру сили якого-небудь природного явища (вітру, землетрусу і т. ін.). З моря дув сильний вітер, не менш як п’ять-шість балів (Смолич, Світанок.., 1956, 138).
2. Виражена цифрою оцінка знань і поведінки учня. Меншого бала як п’ять ніколи не одержував (Донч., VI, 1957, 581); Вчився [Валерик] тільки на високі бали (Гончар, Таврія.., 1957, 53); — А цього року іспиту не витримали? — Ні, витримав. Набрав три п’ятірки і дві четвірки. Двадцять три бали (Собко, Нам спокій.., 1959, 50); // Цифрова оцінка успіхів у спортивних змаганнях. На самому фініші динамівці вдалось випередити Ніну на 0,3 бала (В ім’я Вітч., 1954, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 93.