БАЛКА́РИ, БАЛКА́РЦІ, ів, мн. (одн. балка́р, а і балка́рець, рця, ч.; балка́рка, и, ж.). Один з кавказьких народів тюркського походження.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 96.