БАЛОВСТВО́, а́, с., розм. Те саме, що ба́лощі. Баловство ніколи до добра не доводить (Номис, 1864, № 10811); — Діти люблять веселощі, — сказала вчителька. — А гурток — зовсім не баловство (Донч., VI, 1957, 420).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 97.